Speaker1: Привіт, друзі! З вами знову ми у цей суботній ранок, 16 серпня 2026 року. Почнемо з тривожних новин з Близького Сходу, де Ізраїль завдав серії ударів по південному Лівану.
Speaker2: Так, ліванська влада повідомляє про одинадцять загиблих. Прем'єр-міністр Лівану зазначив, що семеро людей загинули внаслідок удару по будинку на околиці Ансара, за 70 км на південь від Бейрута, серед загиблих – троє дітей та дві жінки. Ізраїльські сили оборони заявили, що ліквідували командира Хезболли, Алі Саміра аль-Хаджа Хасана, у відповідь на атаку проти ізраїльських солдатів.
Speaker1: Це дуже серйозно. А тепер до не менш важливих новин для України, які стосуються нашої протиповітряної оборони.
Speaker2: Financial Times пише, що нестача ракет-перехоплювачів для систем Patriot загрожує послабити імпульс, який Україна отримала від дальніх ударів по Росії. Видання зазначає, що нещодавні хвилі російських обстрілів балістичними ракетами не змогла зупинити українська ППО, оскільки пускові установки Patriot були порожні. Джерела FT повідомляють, що Україна припинила оприлюднювати кількість перехоплених ракет через міркування безпеки та для збереження морального духу населення.
Speaker1: Ситуація з ППО дійсно викликає занепокоєння. Але є і добрі новини з фронту дальніх ударів.
Speaker2: Президент Володимир Зеленський підтвердив, що в ніч на 15 серпня Україна завдала серії далекобійних ударів. Ракети \"Фламінго\" уразили центр \"Прогрес\" у Самарській області Росії, який є ключовим підприємством \"Роскосмосу\" і виробляє електроніку. Відстань від кордону – близько 900 кілометрів. Також під удар потрапив аеродром \"Саваслейка\", де базуються носії російських ракет, що б’ють по Україні, це близько 700 кілометрів. Зафіксовані пошкодження і на нафтовому об’єкті в Усть-Лузі, що понад 800 кілометрів від кордону.
Speaker1: Влучні удари, це дуже важливо. А тим часом, за даними розвідки, Росія не зупиняється у виробництві своїх ударних засобів.
Speaker2: Так, військовий портал \"Мілітарний\" з посиланням на ГУР Міноборони України повідомляє, що Росія переорієнтовує виробництво дронів-камікадзе на реактивні. Щомісяця випускається близько 3 тисяч реактивних дронів \"Герань-4/5\" та 2,8 тисячі ударних \"Герань-2\". Реактивні дрони \"Герань-4\" мають крейсерську швидкість до 350–500 км/год та дальність польоту до 850 кілометрів, а \"Герань-5\" – до 1000 кілометрів, з бойовою частиною 90 кілограмів. Їх виробляють в \"Алабузі\" та на \"Іжевському електромеханічному заводі \"Купол\".
Speaker1: Це тривожні цифри. Перейдемо до геополітики. Прем'єр-міністр Польщі зробив важливу заяву щодо підтримки України.
Speaker2: Дональд Туск заявив, що підтримка України у війні з Росією – це не послуга Києву, а питання власної безпеки Польщі. Він назвав чотири стовпи безпеки: зміцнення кордону з Росією та Білоруссю; реальні союзи, включаючи підтримку України; великі інвестиції в армію; і сильну економіку. Туск наголосив, що по цих стовпах хтось намагається бити не лише в Москві, а й всередині країни, згадуючи спроби заблокувати оборонний проєкт SAFE.
Speaker1: Цікаво, що Туск згадав про внутрішні спроби. А от щодо європейської безпеки, є ще одна ініціатива з Польщі.
Speaker2: Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю Kathimerini запропонував створити постійний \"Європейський легіон\". Він вважає, що це буде доповненням до НАТО і зможе залучати досвідчених фахівців, зокрема українських ветеранів, загартованих у боях. Сікорський підкреслив, що США залишаються незамінним оплотом, але Європа має виконувати важку роботу на місцях.
Speaker1: Ідея з легіоном, безумовно, заслуговує на увагу. А тим часом, навіть у Росії лунають досить песимістичні прогнози щодо їхніх перспектив.
Speaker2: The Moscow Times повідомляє, що Андрій Клепач, головний економіст ВЕБа – ключового російського державного банку, – заявив на засіданні дискусійного клубу, що Росія не зможе перемогти у війні на виснаження, доки Україну підтримує Захід. Він наголосив на зростаючих витратах російської економіки через санкції та українські удари. Клепач зазначив, що Росія програє технологічну та економічну конкуренцію, зокрема й Україні, а цивільні галузі вже впали в рецесію. Він передбачив \"соціальну кризу\" в Росії.
Speaker1: Дуже цікавий погляд зсередини. А що щодо ситуації в Україні? Росія продовжує бити по цивільній інфраструктурі.
Speaker2: Der Spiegel пише, що з квітня Росія атакувала понад 200 АЗС в Україні, щонайменше 80 з них – у Харківській області. Голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич вважає, що це помста за успішні українські атаки на НПЗ. Фахівець з паливного ринку Сергій Куюн пояснив, що цілі – посіяти терор та пропаганда. На магістралі М-03, що з’єднує Київ із Харковом, залишилося лише кілька неушкоджених АЗС. Великі мережі відновлюють близько 80% атакованих станцій, але напади на автоцистерни біля румунського кордону можуть порушити постачання.
Speaker1: Справді, атаки на інфраструктуру — це постійна загроза. І наближення зими знову викликає багато питань.
Speaker2: Андрій Оністрат, офіцер ЗСУ та банкір, в інтерв'ю \"Насправді\" висловив думку, що через критичну нестачу ракет ППО Росія, ймовірно, повністю знищить великі українські ТЕЦ ще до настання морозів, можливо, у листопаді або жовтні. Він радить українцям подбати про автономні джерела енергозабезпечення: генератори, інвертори. Також Оністрат вважає розумною ідеєю перебратися на зиму в село і закупитися необхідним у жовтні.
Speaker1: Поради, які, на жаль, знову стають актуальними. І наостанок, новини для українців, які перебувають за кордоном.
Speaker2: МЗС України роз’яснило, що в деяких країнах ЄС під час оформлення тимчасового захисту запитують відомості з застосунку \"Резерв+\", зокрема у жінок. Це пов'язано із запровадженням нових правил отримання тимчасового захисту за рішенням Ради ЄС 2026/1912 від 30 липня 2026 року. У МЗС зазначили, що такі випадки не масові і стосуються тих, хто не може підтвердити законність виїзду з України, наприклад, відсутністю штампу про перетин кордону. За наявності підтвердження законності виїзду, необхідності надавати дані з \"Резерв+\" не має виникати.
Speaker2: На цьому поки що всі головні новини. Дякуємо, що були з нами, і до зустрічі завтра!